Вічная пам'ять Сидорчуку Гаврилу Никифоровичу
Виконком Висоцької сільради з сумом сповіщає про те, що 15 червня 2018 року на 94 році життя пішов у вічність останній з висоцьких воїнів Другої світової війни Гаврило Никифорович Сидорчук.
Народився він у 1925 році в простій селянській родині, на відмінно закінчив 7 класів польської школи у Висоцьку. Працював у довоєнному колгоспі.
17 річним юнаком став на захист своєї Батьківщини у боротьбі з запеклим ворогом – фашистами, що віроломно напали на нашу країну. З січня 1943 року по серпень 1944 року приймав участь у партизанському русі Рівненщини. Після звільнення Висоцька і області пішов на фронт. Воював у Прибалтиці, звільняв Кенігсберг, був тяжко поранений. За героїзм і звитягу був нагороджений бойовим орденом Червоної Зірки (20.12.1944р), медаллю «За звитягу» (18.04.1945р), медаллю «Партизану Вітчизняної війни» 11 ступеня» та ще багатьма медалями.
Повернувшись додому, пішов працювати шофером у місцевий колгосп. Відразу ж взявся до навчання. Закінчив технікум і працював у Висоцькій райконторі Держбанку СРСР.
Після ліквідації Висоцького району був обраний головою Висоцької сільради до 1971 року. Вона стала однією з кращих на Рівненщині.
До 1979 року очолював Висоцьке сільське споживче товариство. Багато здоров’я і сил віддав на будівництво двоповерхового кооперативного універмагу у Висоцьку і ще багатьох магазинів в сусідніх селах. З 1979 по 1991 рік очолював Висоцьку хлібопекарню, де трудилося понад 80 працівників. Й досі пам’ятають старші жителі району запашний та якісний висоцький хліб, якого щодоби вироблялося понад 13 тонн та до 2 тонн кондитерських виробів. За заслуги і авторитет в споживчій кооперції його обирали делегатом з’їзду споживчої кооперації Української РСР у Києві (1980р).
У віці 66 років пішов на заслужений відпочинок. Проте від громадських справ села і району він не відійшов. Більше як 10 років ще був членом Висоцького сільвиконкому. На роботі його любили за чесність, справедливість, принциповість і прямоту. Поважали його і за скромність та щедрість. Бо не дбав найперше за власний достаток і збагачення, а ділився з кожним всім, що мав. Височани й тепер кажуть, таких керівників вже немає.
Висловлюємо щирі співчуття дітям, внукам, родині, друзям, всім, хто знав, любив та поважав Гаврила Никифоровича.
Сільський голова Висоцької сільської ради
Людмила Федорівна Гура.
